.png)
З 25 листопада по 10 грудня проходить Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства».
Основне завдання цієї кампанії привернути увагу спільноти до двох актуальних проблем: запобігання і протидія домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ, громадських організацій заради захисту прав людини. На жаль одна з найстрашніших проблем це сексуальне насильство над дітьми. Точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Ускладнює цю проблему й те, що в українському суспільстві тема сексуального насильства була і лишається табуйованою.
Шановні батьки, аби вберегти своїх дітей від насильства просимо вас ознайомитися з матеріалами, які допоможуть вам розібратися, чи чинять над вашою дитиною насильство та як цього запобігти.
1. Відеолекція:«Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки»
Відеолекція для фахівців "Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки"
2. Відеокурс О. Нагули для батьків: «Навчіть дитину захищатися»
Урок для батьків № 1: Про сексуальне насильство над дітьми
3. Мультфільм «Розкажи дорослому, якому довіряєш»
Розкажи дорослому, якому довіряєш
4. Відео (щодо проблеми секстингу) «Історія Юльки»
Історія Юльки
та «Історія Матеуша»
Історія Матеуша
Окрім того, просимо звернути вашу увагу на інформацію, про служби до яких ви можете звернутися щодо питань сексуального насильства
Нацполіція 102
Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001
за телефоном 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal)
через сайт: https://www.warcrimes.gov.ua/
через телеграм-боти:https://t.me/stop_russian_bot або https://t.me/war_crime_bot
електронною поштоюmailto:conflict2022.ua@gmail.com
Урядова гаряча лінія 15 47
На Національних гарячих лініях Громадської правозахисної організації «Ла Страда-Україна» можна отримати психологічну, правову, інформаційну допомогу, а також супровід постраждалих від сексуального насильства:
Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
Telegramhttps://t.me/CHL116111
Instagramhttps://www.instagram.com/accounts/login/?next=%2Fchildhotline_ua%2F&source=omni_redirect
Facebook https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
З 24 лютого Україна чинить збройний та інформаційний опір російським окупантам. У містах і селах країни лунають сирени та вибухи, люди ховаються в укриття, надходять повідомлення про втрати серед військових та цивільних. Як у таких умовах зберегти психічне здоров'я???
Як побороти тривожність під час війни. Поради психолога
детальніше тут..
Як не панікувати під час війни. Поради психолога
детальніше тут...
Вчимося жити у війні: поради психолога
детальніше тут...
Детальніше тут...
Поради психолога БАТЬКАМ під час дистанційного навчання
Детальніше тут...
Важлива інформація!
Цифрове середовище, дійсно, є небезпечнішим, ніж здається. Діти можуть сприймати свою активність у соціальних мережах як гру та не розуміти наслідків своїх дій, що може призводити до катастрофічних випадків.
Створення безпечного освітнього середовища, зокрема в інтернеті, формування навичок цифрової грамотності та поведінки у дітей у Всесвітній мережі, соціально-емоційна грамотність є важливими завданнями для нашого освітнього закладу.
Хочемо повідомити, що діютьтелефони «гарячих ліній», за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації, в тому числі випадки, пов’язані із соціальними мережами.
Національна дитяча гаряча лінія:
0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних)
116111 (безкоштовно з мобільних)
Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15-47
Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123
Як говорити з дітьми про пандемію коронавірусу
Детальніше тут...
Експерт радить наступні методи пониження рівня стресу в умовах протидії коронавірусу:
1. Поверніться до реальності
2. Прийміть те, що відбувається
3. Заземлюйтеся
4. Дихайте
5. Добре харчуйтеся і висипайтеся
6. Випустіть пар
7. Займіться творчістю
8. Переосмисліть, що відбувається
9. Пишіть
10. Складіть кризовий план
11. Дотримуйтеся інформаційної гігієни
12. Зверніться до психолога
Детальніше тут...
"Адаптація до нової реальності.
Як пережити карантин з дітьми."
Світлана Ройз
Дитячий сімейний психолог
Радість— це те, що зараз можна пробувати протиставити тривозі
- 1.Боятися нормально.Не нормально зовсім не боятися, коли є реальна загроза.Але коли ми боїмося, ми здійснюємо багато безладних не логічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост або роздрукувати картинку, а самому— руками, можна разом з дітьми, написати або намалювати свій список. І свій план дій. Це допоможе і думки структурувати, і в тіло повернутися. У списку важливо описати план— що робимо зараз. Що робимо вразі хвороби. Кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів— взагалі корисна річ.
- Невипадково правилам пожежної безпеки навчають, малюють плакати, а потім закріплюють навички— в момент реальної небезпеки, коли мозок вирішує, «бити», «завмерти» або«бігти»,повинна включитися механічна пам’ять. Або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас«стабілізує».
- 2. Діти на карантині. Важливо їм пояснити, що відбувається і чому
Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями».
Самозахист від стресу
Мусимо погодитися, що життя потребує сподіватися на краще, бути готовим до гіршого, вчитися сприймати всі проблеми з певною часткою гумору, здорового глузду.
- · 1. Спеціалісти пропонують зустрічати стрес у розслабленому м'язовому та духовному стані.
- · 2. Пам'ятаймо, що все наше життя складається з дрібниць, не розкидаймося ними. "Не робіть із мухи слона" - вчить народна мудрість.
- · 3. Ніколи не скаржтеся. Рано чи пізно більшість із нас отримає те, що насправді заслуговує, а тому звертаймо увагу на найголовніші пріоритети (навчання, сім'я, діти, робота, родичі, друзі).
- · 4. Не завжди буває так погано, як того остерігаємося, тому порада: не треба гаяти часу на думки про погане, відкидайте їх.
- · 5. Прагніть любити себе сьогодні більше, ніж до цього часу, думайте про добре, що було у вашому житті, і витісніть похмуре.
- · 6. Якщо ви потрапили у складну ситуацію, розкажіть про це тим, кому довіряєте. Можливо, вони допоможуть розв'язати проблеми. Проблема завжди має вирішення, важливо його шукати, не опускати рук.
- · 7. Допомагайте іншим. Вирішення проблем інших подарує вам досвід для вашого життя.
- · 8. Не впадайте у відчай, не припиняйте боротися зі злом. Зло, коли з ним борешся, перестає бути небезпечним.
- · 9. Визнання того, що ви переоцінили себе, послужить сприятливим уроком на майбутнє, уникайте завищених самооцінок.
- · 10. Уважно поставтеся до власних очікувань. Можливо, доцільно було б знизити свої власні потреби, зробити їх реальними, щоб не розчаровуватися.
- · 11. Уміло відокремлюйте факти від внутрішніх переконань.
- · 12. Зупиніться в роздумах над проблемою, по-новому подивіться на світ. У житті значно більше цінностей, ніж вирішення цієї проблеми, відведіть на деякий час від себе стресовість, розв'язання проблеми з'явиться само собою.
- · 13. Зверніть увагу на відпочинок, внаслідок зміни психічного стану можуть з'явитися цікаві думки щодо того, як вийти з ситуації.
- · 14. Якщо вас тривожать проблеми, кепський сон, відмовтесь від вечері. Ідеальний раціон у такому разі (в стресовому стані) містить сніданок, легкий обід, дуже легку непізню вечерю.
- · 15. Не вживайте алкоголь, щоб "потопити" в ньому свої проблеми. Ним швидко уражається головний мозок, погіршується характер, погляд на життєві цінності, взаємини з людьми, уражаються внутрішні органи. Тим ви робите собі зайву проблему.
- · 16. Заховайте своє "Я", як твердять психологи. Для того щоб захистити своє "Я" від стресів, потрібно його заховати у центр, що розташований у районі сонячного сплетіння. Думкою перенесіть його в місце розташування дихального центру, а потім "розмістіть" у сонячне сплетіння і там залишіть на певний час.
- · 17. Щоб зняти стрес, важливо замінити свої психологічні роздуми в напрямку власного "хобі". Статистика свідчить, що люди, захоплені цікавою справою, стресостійкі.
- · 18. Зняти психологічне напруження можна прогулянкою, мрією, читанням цікавої книги, переміною праці, прослуховуванням музики, спілкуванням з людиною, якій довіряєте.
Достовірний тест на психологічний стан
натиснути тут...
Змусьте стрес працювати на вас
Якщо неприємностей неможливо уникнути, то доцільно спробувати одержати, наскільки можливо, користь за рахунок зміни точки зору:
· спробуйте сприйняти негативну подію як позитивну (втрату роботи як можливість знайти кращу);
· поставтеся до стресу як до джерела енергії. У спокійному стані ви не змогли б стільки зробити. Сприймайте проблему як виклик;
· не думайте про минулі події як про поразку;
· ви не можете відповідати за вчинки інших людей, а можете тільки контролювати свою реакцію на них. Головне - перемога над емоціями;
· не прагніть догодити всім, це нереально, час від часу догоджайте власне собі.
Дитячі страхи. Як допомогти дітям і літнім людям під час пандемії?
Діти відчувають страх, коли закриваються школи і їм не можна зустрічатися з друзями. Наше завдання - допомогти їм висловити свої емоції. Кожна дитина потребує індивідуального підходу, але фахівці згодні з тим, що багатьом допомагають ігри, малювання та інші заняття творчістю. Діти відчувають велике полегшення, коли у них є можливість поділитися своїми переживаннями в доброзичливій атмосфері.
Експерти рекомендують проводити з дітьми більше часу, а якщо батьки і близькі змушені через певні обставини передоручити турботу про дітей іншим, необхідно забезпечити регулярне спілкування з рідними не менше двох разів на день, по можливості з використанням каналів звукового або ще краще - відеозв'язку.
Бажано підтримувати звичний режим дня або встановити новий з урахуванням теперішніх умов. Головне - це регулярність і передбачуваність. Фахівці пропонують відкрито обговорювати з дитиною поточні новини про поширення інфекції, роз'яснюючи інформацію з урахуванням вікових особливостей. І врахуйте, багато дітей пильно спостерігають за реакцією дорослих на кризу! Якщо ви занадто схвильовані, дитині передасться ваше хвилювання. «У літаку перед зльотом, коли проводять інструктаж щодо правил безпеки, говорять про кисневі маски, які спочатку треба надіти на себе, а потім вже на дитину, - зазначає в інтерв'ю Службі новин ООН фахівець ВООЗ Олег Стороженко. - В першу чергу ви самі повинні бути здорові, щоб забезпечити безпеку інших ». Це правило стосується і психічного здоров'я.
Не менш особливого ставлення потребують і літні люди, особливо ті, хто страждає когнітивними розладами, деменцією. Порушення звичайного графіку, ізоляція і карантин можуть підвищити рівень стресу і викликати дратівливість та відчуття тривоги. Фахівці рекомендують розповідати людям похилого про те, що відбувається і про засоби захисту від інфекції. У разі необхідності слід знову і знову повторювати ці факти в доступній формі, виявляючи при цьому терпіння і повагу.
Ресурсна кімната
При створення ресурсної кімнати ми підійшли з розумінням: для чого вона потрібна та що є основною функцією використання простору в ній. Створення ресурсної кімнати в нашій школі - це не тільки простір для навчання дітей з особливими освітніми потребами, а, також, створення комфортних умов для дітей, усіх вікових категорій, які потребують релаксаційного розвантаження. Ця кімната служить тим самим ресурсом для зменшення психоемоційної напруги учнів, для легшої адаптації до освітнього процесу та створення позитивного мікроклімату. Кімната розділена на два сектори: ігровий та навчальний. В ігровому секторі наявні різні розвиваючі сенсорні іграшки та спортивне обладнання. Ця частина найбільше приваблює дітей, адже саме тут вони відпочивають від навчання. В навчальному секторі працюють логопед та психолог, які проводять корекційні заняття з дітьми. Є зона для групової роботи та достатня наповнюваність кімнати дидактичним матеріалом. Тут є все необхідне для повноцінного розвитку та активного відпочинку. Двері ресурсної кімнати також відчинені для вчителів та батьків.
Звіт про проведення 16 днів проти насильства в Броварській ЗОШ І-ІІІ ст.№1 дивитись тут...
Тиждень протидії булінгу в школі
Детальніше тут...
Соціальний ролик проти насилля
Дивитись тут...
Проблеми, пов’язані зі знущанням або насиллям
Класифікація психічних та поведінкових розладів містить наступні категорії:
1. Фізичне знущання над дитиною
До фізичного травмування дитини належить будь-яке “невипадкове” ушкодження, що нанесене батьками або вихователями. Найбільш переконливим способом підтвердження цього є зовнішні фізичні ознаки. Однак значимими можуть бути також і поведінкові ознаки.
2. Сексуальна наруга над дитиною
Ця категорія визначається як будь-яка сексуальна дія, що містить наступні форми поведінки (але не обмежуються ними): непристойне оголення, непристойні дотики, статевий акт, що здійснює дорослий із дитиною з метою отримання сексуального задоволення. Кровозмішення (інцест) визначається як сексуальна експлуатація дитини до досягнення нею 18 років родичем або не родичем, Ала людиною, що посідає в сім’ї дитини місце людини, що викликає до себе довіру.
3. Занедбаність дитини
До фізичної занедбаності дитини належить неспроможність батьків або вихователів забезпечувати основні потреби дитини, наприклад, в їжі, одязі , житлі, медичній і стоматологічній допомозі, а також у нагляді та контролі. До емоційної занедбаності належить хронічна нездатність батьків або вихователів надавати дитині любов, надію, підтримку, що необхідна для розвитку стійкої здорової особистості.
Права дітей :
1. Діти мають право на повагу. Дитина – це особистість, а не річ.
2. Діти мають право бути самим собою – бути такими, якими вони можуть стати залежно від їх можливостей.
3. Діти мають право на ставлення до себе як до унікальної неповторної індивідуальності.
4. Діти мають право на матеріальне забезпечення.
5. Діти мають право на почуття психологічної безпеки.
6. Діти мають право на досить зрілих батьків, які можуть супроводжувати їх на шляху подорослішання.
7. На кожному етапі розвитку діти мають право на таке відношення до себе, яке б враховувало їх вікові можливості.
Жорстоке поводження з дітьми
Що таке жорстоке поводження з дітьми?
Існує багато форм жорстокого поводження з дітьми і багато способів, якими воно здійснюватиметься. Це може статися з дитиною будь-якого віку: від народження до того часу, коли вона стає незалежною.
Причиною деяких випадків є дії дорослих. Дитина може бути поранена, покалічена, зґвалтована. Інші форми пов’язані з тим, що дорослі не піклуються про дітей або не задовольняють їхні життєві потреби.
Основними формами жорстокого поводження є:
1. Фізична: батьки завдають дитині фізичного болю, ранять або вбивають її. Це може бути у формі побоїв, струсу. Здавлювання, припалювання і укусів. Також сюди відносимо ситуації, коли дитині дають отруту, неадекватні ліки і алкоголь або навмисне душать чи топлять.В деяких випадках надмірна сила може проявлятися при годуванні чи пеленанні.
2. Сексуальна: якщо діти (дівчатка або хлопці) використовуються дорослими для задоволення їхніх (дорослих) сексуальних потреб. Це можуть бути пестощі. Статеві акти, мастурбація. Оральний чи анальний секс, а також демонстрація дітям порнографії. Включаючи відеофільми.
3. Емоційна: якщо діти відчувають постійний брак любові і душевного тепла, погрози, крики, висміювання. Це може призвести до втрати впевненості в собі і самоповаги. Дитина стає знервованою і замкненою. Вона перестає довіряти дорослим людям.
Ознаки сексуального насильства:
§ Агресивна поведінка, спалахи роздратування.
§ Відчуження, байдуже ставлення до всього.
§ Зайва поступливість.
§ Зайва настороженість.
§ Зайва сексуальна поінформованість (слова, поведінка та ігри, що не відповідають віку дітей).
§ Тривала відкрита мастурбація, агресивні сексуальні ігри.
§ Біль в животі (невідомого походження).
§ Проблеми з їжею – від переїдання до повної втрати апетиту.
§ Тривожні сни, нічні кошмари, нічне нетримання сечі.
§ Повернення до більш ранньої поведінки. Депресія.
§ Таємниці у відношеннях між дорослим і дитиною, спроби виключити з цих відношень інших людей.
§ Страхи перед певною людиною, небажання залишатися з кимось.
§ Дитина виглядає радісною тільки в школі.
§ Дитина не бере участі в шкільних справах. У неї мало або зовсім немає друзів.
§ Дитина починає гірше вчитися.
§ Дитина не довіряє дорослим, особливо тим, хто знаходиться поруч із нею.
§ Дитина втікає з дому, здійснює спробу самогубства, спричиняє собі пошкодження.
Рекомендації для батьків підлітків
1. Дорослі повинні надавати допомогу підліткам при визначенні їхньої мети, усвідомленні наслідків своїх вчинків, осмисленні зв’язку між вчинками та рисами характеру, розвитку потреби в самореалізації.
2. Підлітки хочуть, щоб батьки вислуховували і розуміли їх, щоб з батьками можна було спілкуватися. Тому стратегія, орієнтована на зацікавленість дитиною, допомогу їй, приділення достатньої уваги є виграшною і ефективною.
3. Підлітки воліють приймати поради з особистих, сімейних, навчальних і філософських питань частіше від матерів, ніж від батьків.
4. Одна з головних умов успішного „проходження” всієї родини через кризу підліткового періоду дитини – прийняття дитини батьками такою, якою вона є.
5. Підлітки хочуть, щоб батьки довіряли їм. Довіра до дитини – запорука формування близьких стосунків з нею!
6. Використовувати більше слів заохочення. Проте не потрібно хвалити дитину занадто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс.
Підлітковий період потребує переосмислення батьками свого ставлення до дитини. Підлітки хочуть, щоб батьки ставилися до них як до самостійних дорослих людей і не заважали їм стверджувати свою особистість і незалежність, не заважали їхній індивідуалізації
«Виставка мудрих порад»
1. Розуміти, а не звинувачувати.
2. Показувати власний приклад позитивної поведінки, не допускати розходження між словами і власними діями «Роби, як я», а не «Роби, як я кажу».
3. Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а її поведінці.
4. Зауважувати позитивне в житті.
5. Жити «тут і сьогодні», не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.
6. Не жити замість дитини, але бути поруч, щоб допомогти, якщо необхідно.
7. З дитиною можна сперечатися, а не сваритися.
8. Якщо є сумніви, покарати чи ні, краще не карати.
9. Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини – ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.
10. За один раз – одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу, а не по одному за кожну провину.
11. Салат із покарань – страва не для дитячої душі! Покарання – не за рахунок любові, що б не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді, на які вона заслуговує.
12. Строк давності. Краще не карати, ніж карати з запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою.
13. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута. Про старі гріхи ні слова!
14. Без приниження. Що б не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження.
15. Необхідно прийняти, як реальність, що дитина, не будучи досконалою, не може не засмучувати тих, хто її любить.
16. Для створення здорових, гармонійних взаємин між батьками й учнями важливо керуватися: терпінням, розумінням, поступливістю, повагою, любов’ю.
Поради (2).docx