/Files/images/i.jpg

Поради батькам майбутніх першокласників

  • Не привчайте свою дитину до крику.Розмовляйте спокійно, врівноважено. Вимоги свої пояснюйте: чому саме потрібно зробити так, як ви пропонуєте, а не інакше.

  • Розвивайте увагу та пам’ять дитини. Для цього є дуже багато посібників для дошкільнят. Візьміть 8-10 невеликих іграшок або предметних малюнків і запропонуйте дитині розглянути секунд 30 50 і запам’ятати їх. Заховайте предмети, нехай пригадає і назве їх. Можна заховати 1-3 предмета (або додати зайві) і запропонувати сказати, що змінилось. Вчити їх для кращого запам’ятовування згрупувати предмети (малюнки) за ознаками (за кольором, формою, матеріалом, розміром…) Можна цю гру використати для вивчення складу числа. Наприклад, покладіть шість предметних малюнків. Порахуйте з дитиною. Потім декілька малюнків заховайте. Нехай перерахує ті, що залишились, і дізнається, скільки не вистачає? (Гра «Що змінилось?»)

  • Розвивати моторику. Для того, щоб дитина краще оволоділа письмом, необхідно, щоб у неї дрібні м’язи кисті руки досягли певного розвитку та сформувалися моторні (рухові) навички. Дуже корисно батькам у цей час давати дітям розмальовки, штрихування у різних напрямках (з вимогою не виходити за межи малюнків), малювання і розмальовування з проявом фантазії, вирізання ножицями з закругленими кінчиками, нанизування намистин, ліплення з пластиліну та солоного тіста, конструювання тощо. Але обов’язково слідкуйте, щоб дитина правильно тримала олівець, фломастер, пензлик.

  • Навчання не може обійтися без такої найважливішої функції мозку, як мислення. На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури. Володіти поняттям «більший»- «менший», «вищий»-«нижчий», «ширший»-«вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі . Дитина має вміти аналізувати, встановлювати зв’язки, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, визначати головні і другорядні ознаки предметів та явищ.

  • Розвивайте увагу і пам'ять малюка. Чим вищий рівень уваги, тим вища ефективність навчання. А для цього бажано тренувати здатність дитини бути уважним, наприклад, за допомогою ігор іспеціальних вправ. Саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду.

  • Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини. Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання. Необхідно, щоб у дитини була гарно розвинута мова та вона правильно вимовляла звуки. Без цього дитина не може навчитися грамотно писати.Читайте малюку книжки: казки, вірші, оповідання. Після того, як казка прочитана, попросіть, щоб малюк переказав її. Задавайте запитання за змістом казки.

  • Розвивати мислення, увагу, пам’ять, дрібну моторику, розширювати словниковий запас можна і під час спеціальних ігрових занять із малюком. Саме гра перетворює нудне навчання на яскраву, цікаву пригоду. При вирішуванні різних завдань, не подавайте саме розв’язання та не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання. Це допоможе розвинути здатність дитини до самостійного навчання, до розв'язання проблемних завдань.

/Files/images/i (1).jpg

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

Оздоровчі завдання:
· охорона життя та зміцнення здоров’я дітей;
· формувати правильну поставу і розвивати всі групи м’язів;
· підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
· спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

Освітні завдання:
· формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров’я;
· опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
· збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
· формування культурно-гігієнічних навичок;
· розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

Виховні завдання:
· розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
· підвищувати рівень довільності дій дітей;
· розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
· розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
· виховувати любов до спорту;
· формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.

Поради батькам:
- дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
- щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
- залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;
- разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
- грайте в рухливі, спортивні ігри;
- облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
- катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
- беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров’я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.

Показники фізичного розвитку дитини:
· дотримується норм особистої гігієни;
· розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
· має потребу в активній руховій діяльності;
· виявляє інтерес до результатів рухової діяльності; отримує фізичне та естетичне задоволення від чіткого виконання рухових дій;
· дотримується певних інтервалів під час руху в різних шикуваннях, добре орієнтується у просторі;
· тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
· ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
· бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
· володіє різними видами ходьби та бігу;
· впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м’яко приземлюється;
· лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом; успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
· підкидає і ловить м’яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
· знає та дотримується правил під час рухливих ігор;
· катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
· знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
· має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.

/Files/images/i (2).jpg

Як мене виховувати: 20 настанов батькам


1. Не бий мене. Я чудово знаю, що мені зовсім не потрібно все, про що я прошу. Я просто перевіряю тебе.
2. Не бійся бути твердим зі мною. Так краще. Це додасть мені впевненості.
3. Не застосовуй до мене силу. Це вчить мене того, що сила — головне на світі. Краще якщо ти мене просто переконаєш.
4. Не будь непослідовним. Це непокоїть мене і змушує уни¬кати робити те, що я можу.
5. Не обіцяй. Можливо, ти не зможеш виконати обіцянку. Це послабить мою віру в тебе.
6. Не реагуй на мої провокації, коли я що-небудь говорю або роблю для того, щоб скривдити тебе. Інакше я прагнутиму до нових і нових перемог.
7. Не змушуй мене почуватися старшим, ніж я є насправді, я ще набридну своєю дорослою поведінкою.
8. Не роби за мене те, що я зможу зробити сам. Не змушуй мене почуватися дитиною — інакше я буду постійно вимагати твоєї допомоги.
9. Не виправляй мене перед людьми. Я спокійно вислухаю тебе, якщо ти поговориш із мною наодинці, без свідків.

10. Не намагайся обговорювати мою поведінку під час кон¬флікту. У цей час я чомусь не дуже добре чую, а слухаюся ще гірше. Я зроблю те, що ти вимагаєш, але давай поговоримо про це пізніше.
11. Не змушуй мене сприймати мої помилки як властиві мені якості, я учитимуся усвідомлювати свої помилки, не відчуваючи себе поганим.
12. Не випробовуй мою чесність. Мене легко залякати, щоб я сказав неправду.
13. Не забувай, що я люблю експериментувати. На цьому я вчуся і прошу тебе змиритися.
14. Не звертай уваги на всі мої болячки. Мені може сподо¬батися насолоджуватися поганим здоров'ям, якщо це привер¬татиме до мене багато уваги.
15. Не відштовхуй, коли я запитую тебе. Інакше я перестану запитувати й почну сам шукати інформацію.
16. Ніколи не показуй, який ти ідеальний. Це вимагає надто багато від мене.
17. Не жалкуй, що ми проводимо разом не так багато часу. Головне, що ми його проводимо.
18. Не дозволяй, щоб мої страхи лякали тебе. Тоді я ще біль¬ше буду боятися. Будь спокійний і впевнений.

19. Не забувай, що я потребую хорошого розуміння й за¬охочення. Чесно зароблена похвала іноді забувається, а от лайка — ніколи.
20. Стався до мене так, як ти ставишся до своїх друзів, тоді я буду твоїм другом. Пам'ятай, що я краще вчуся на прикладі, а не на критиці. І, крім того, я так тебе люблю! Люби мене теж.

/Files/images/i (3).jpg

Десять кроків, щоб стати кращими батьками


1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
Кiлькiсть переглядiв: 400