28 квітня 2020 року об 10:00

психолог Валентина Денисенко запрошує батьків на заплановану конференцію: Zoom

Тема: Емоційна підтримка психолога. Відповіді на запитання батьків

Подключитись до конференції Zoom

https://us04web.zoom.us/j/9534134690?pwd=N0hjYzhqd3pRQitrNDNGLzNTM1VPQT09

Идентифікатор конференції: 953 413 4690

Пароль: 048285


28 квітня 2020 року об 12:00

психолог Валентина Денисенко запрошує учнів 8-А класу на заплановану конференцію: Zoom

Тема: Методи психологічної допомоги. Як протистояти паніці та стресу

Подключитись до конференції Zoom

https://us04web.zoom.us/j/9534134690?pwd=N0hjYzhqd3pRQitrNDNGLzNTM1VPQT09

Идентифікатор конференції: 953 413 4690

Пароль: 048285


28 квітня 2020 року об 13:00

психолог Валентина Денисенко запрошує учнів 8-Б класу на заплановану конференцію: Zoom

Тема: Методи психологічної допомоги. Як протистояти паніці та стресу

Подключитись до конференції Zoom

https://us04web.zoom.us/j/9534134690?pwd=N0hjYzhqd3pRQitrNDNGLzNTM1VPQT09

Идентифікатор конференції: 953 413 4690

Пароль: 048285


30 квітня 2020 року об 9:00

психолог Валентина Денисенко запрошує вчителів початкової школи на заплановану конференцію: Zoom

Тема: Емоційна підтримка один одного. Рецепти ефективної самоізоляції

Подключитись до конференції Zoom

https://us04web.zoom.us/j/9534134690?pwd=N0hjYzhqd3pRQitrNDNGLzNTM1VPQT09

Идентифікатор конференції: 953 413 4690

Пароль: 048285

Прохання до учасників: одягнути капелюшок, поділитися рецептами ефективної самоізоляції


30 квітня 2020 року об 12:00

психолог Валентина Денисенко запрошує учнів 8-В класу на заплановану конференцію: Zoom

Тема: Методи психологічної допомоги. Як протистояти паніці та стресу

Подключитись до конференції Zoom

https://us04web.zoom.us/j/9534134690?pwd=N0hjYzhqd3pRQitrNDNGLzNTM1VPQT09

Идентифікатор конференції: 953 413 4690

Пароль: 048285


Як говорити з дітьми про пандемію коронавірусу

Детальніше тут...


Експерт радить наступні методи пониження рівня стресу в умовах протидії коронавірусу:

1. Поверніться до реальності
2. Прийміть те, що відбувається
3. Заземлюйтеся
4. Дихайте
5. Добре харчуйтеся і висипайтеся
6. Випустіть пар
7. Займіться творчістю
8. Переосмисліть, що відбувається
9. Пишіть
10. Складіть кризовий план
11. Дотримуйтеся інформаційної гігієни
12. Зверніться до психолога

Детальніше тут...


"Адаптація до нової реальності.
Як пережити карантин з дітьми."

Світлана Ройз
Дитячий сімейний психолог

Радість— це те, що зараз можна пробувати протиставити тривозі

  • 1.Боятися нормально.Не нормально зовсім не боятися, коли є реальна загроза.Але коли ми боїмося, ми здійснюємо багато безладних не логічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост або роздрукувати картинку, а самому— руками, можна разом з дітьми, написати або намалювати свій список. І свій план дій. Це допоможе і думки структурувати, і в тіло повернутися. У списку важливо описати план— що робимо зараз. Що робимо вразі хвороби. Кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів— взагалі корисна річ.
  • Невипадково правилам пожежної безпеки навчають, малюють плакати, а потім закріплюють навички— в момент реальної небезпеки, коли мозок вирішує, «бити», «завмерти» або«бігти»,повинна включитися механічна пам’ять. Або повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас«стабілізує».
  • 2. Діти на карантині. Важливо їм пояснити, що відбувається і чому
    Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам’ятаєш, коли ми хворіли, то, щоб не заразити інших і швидше відновитися, ми залишалися вдома. І навіть не ходили ні до кого на день народження. І в кіно. Щоб вірус не поширювався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти, вирішили тимчасово закрити школи і садочки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома і ми придумаємо, чим займатися цими днями».

Самозахист від стресу

Мусимо погодитися, що життя потребує сподіватися на краще, бути готовим до гіршого, вчитися сприймати всі проблеми з певною часткою гумору, здорового глузду.
  • · 1. Спеціалісти пропонують зустрічати стрес у розслабленому м'язовому та духовному стані.
  • · 2. Пам'ятаймо, що все наше життя складається з дрібниць, не розкидаймося ними. "Не робіть із мухи слона" - вчить народна мудрість.
  • · 3. Ніколи не скаржтеся. Рано чи пізно більшість із нас отримає те, що насправді заслуговує, а тому звертаймо увагу на найголовніші пріоритети (навчання, сім'я, діти, робота, родичі, друзі).
  • · 4. Не завжди буває так погано, як того остерігаємося, тому порада: не треба гаяти часу на думки про погане, відкидайте їх.
  • · 5. Прагніть любити себе сьогодні більше, ніж до цього часу, думайте про добре, що було у вашому житті, і витісніть похмуре.
  • · 6. Якщо ви потрапили у складну ситуацію, розкажіть про це тим, кому довіряєте. Можливо, вони допоможуть розв'язати проблеми. Проблема завжди має вирішення, важливо його шукати, не опускати рук.
  • · 7. Допомагайте іншим. Вирішення проблем інших подарує вам досвід для вашого життя.
  • · 8. Не впадайте у відчай, не припиняйте боротися зі злом. Зло, коли з ним борешся, перестає бути небезпечним.
  • · 9. Визнання того, що ви переоцінили себе, послужить сприятливим уроком на майбутнє, уникайте завищених самооцінок.
  • · 10. Уважно поставтеся до власних очікувань. Можливо, доцільно було б знизити свої власні потреби, зробити їх реальними, щоб не розчаровуватися.
  • · 11. Уміло відокремлюйте факти від внутрішніх переконань.
  • · 12. Зупиніться в роздумах над проблемою, по-новому подивіться на світ. У житті значно більше цінностей, ніж вирішення цієї проблеми, відведіть на деякий час від себе стресовість, розв'язання проблеми з'явиться само собою.
  • · 13. Зверніть увагу на відпочинок, внаслідок зміни психічного стану можуть з'явитися цікаві думки щодо того, як вийти з ситуації.
  • · 14. Якщо вас тривожать проблеми, кепський сон, відмовтесь від вечері. Ідеальний раціон у такому разі (в стресовому стані) містить сніданок, легкий обід, дуже легку непізню вечерю.
  • · 15. Не вживайте алкоголь, щоб "потопити" в ньому свої проблеми. Ним швидко уражається головний мозок, погіршується характер, погляд на життєві цінності, взаємини з людьми, уражаються внутрішні органи. Тим ви робите собі зайву проблему.
  • · 16. Заховайте своє "Я", як твердять психологи. Для того щоб захистити своє "Я" від стресів, потрібно його заховати у центр, що розташований у районі сонячного сплетіння. Думкою перенесіть його в місце розташування дихального центру, а потім "розмістіть" у сонячне сплетіння і там залишіть на певний час.
  • · 17. Щоб зняти стрес, важливо замінити свої психологічні роздуми в напрямку власного "хобі". Статистика свідчить, що люди, захоплені цікавою справою, стресостійкі.
  • · 18. Зняти психологічне напруження можна прогулянкою, мрією, читанням цікавої книги, переміною праці, прослуховуванням музики, спілкуванням з людиною, якій довіряєте.

Достовірний тест на психологічний стан
натиснути тут...

Змусьте стрес працювати на вас
Якщо неприємностей неможливо уникнути, то доцільно спробувати одержати, наскільки можливо, користь за рахунок зміни точки зору:
· спробуйте сприйняти негативну подію як позитивну (втрату роботи як можливість знайти кращу);
· поставтеся до стресу як до джерела енергії. У спокійному стані ви не змогли б стільки зробити. Сприймайте проблему як виклик;
· не думайте про минулі події як про поразку;
· ви не можете відповідати за вчинки інших людей, а можете тільки контролювати свою реакцію на них. Головне - перемога над емоціями;
· не прагніть догодити всім, це нереально, час від часу догоджайте власне собі.

Дитячі страхи. Як допомогти дітям і літнім людям під час пандемії?

Діти відчувають страх, коли закриваються школи і їм не можна зустрічатися з друзями. Наше завдання - допомогти їм висловити свої емоції. Кожна дитина потребує індивідуального підходу, але фахівці згодні з тим, що багатьом допомагають ігри, малювання та інші заняття творчістю. Діти відчувають велике полегшення, коли у них є можливість поділитися своїми переживаннями в доброзичливій атмосфері.
Експерти рекомендують проводити з дітьми більше часу, а якщо батьки і близькі змушені через певні обставини передоручити турботу про дітей іншим, необхідно забезпечити регулярне спілкування з рідними не менше двох разів на день, по можливості з використанням каналів звукового або ще краще - відеозв'язку.
Бажано підтримувати звичний режим дня або встановити новий з урахуванням теперішніх умов. Головне - це регулярність і передбачуваність. Фахівці пропонують відкрито обговорювати з дитиною поточні новини про поширення інфекції, роз'яснюючи інформацію з урахуванням вікових особливостей. І врахуйте, багато дітей пильно спостерігають за реакцією дорослих на кризу! Якщо ви занадто схвильовані, дитині передасться ваше хвилювання. «У літаку перед зльотом, коли проводять інструктаж щодо правил безпеки, говорять про кисневі маски, які спочатку треба надіти на себе, а потім вже на дитину, - зазначає в інтерв'ю Службі новин ООН фахівець ВООЗ Олег Стороженко. - В першу чергу ви самі повинні бути здорові, щоб забезпечити безпеку інших ». Це правило стосується і психічного здоров'я.
Не менш особливого ставлення потребують і літні люди, особливо ті, хто страждає когнітивними розладами, деменцією. Порушення звичайного графіку, ізоляція і карантин можуть підвищити рівень стресу і викликати дратівливість та відчуття тривоги. Фахівці рекомендують розповідати людям похилого про те, що відбувається і про засоби захисту від інфекції. У разі необхідності слід знову і знову повторювати ці факти в доступній формі, виявляючи при цьому терпіння і повагу.

Ресурсна кімната

При створення ресурсної кімнати ми підійшли з розумінням: для чого вона потрібна та що є основною функцією використання простору в ній. Створення ресурсної кімнати в нашій школі - це не тільки простір для навчання дітей з особливими освітніми потребами, а, також, створення комфортних умов для дітей, усіх вікових категорій, які потребують релаксаційного розвантаження. Ця кімната служить тим самим ресурсом для зменшення психоемоційної напруги учнів, для легшої адаптації до освітнього процесу та створення позитивного мікроклімату. Кімната розділена на два сектори: ігровий та навчальний. В ігровому секторі наявні різні розвиваючі сенсорні іграшки та спортивне обладнання. Ця частина найбільше приваблює дітей, адже саме тут вони відпочивають від навчання. В навчальному секторі працюють логопед та психолог, які проводять корекційні заняття з дітьми. Є зона для групової роботи та достатня наповнюваність кімнати дидактичним матеріалом. Тут є все необхідне для повноцінного розвитку та активного відпочинку. Двері ресурсної кімнати також відчинені для вчителів та батьків.

/Files/images/2020/IMG-0d0fff2d8bff162eacf92c01186da00e-V.jpg/Files/images/2020/IMG-f6383dd072f6fe2c43d96ac04805f9a6-V.jpg/Files/images/2020/IMG-fa674dcf6290637ab15785084c278787-V.jpg/Files/images/2020/IMG-d89da38e10d5dfbb3ae6ac41793a4dd5-V.jpg /Files/images/2020/IMG-ada88d051dcb858e2052fe84663aea78-V.jpg /Files/images/2020/IMG-e1a8affc8725310e801aed02322d2091-V.jpg

Звіт про проведення 16 днів проти насильства в Броварській ЗОШ І-ІІІ ст.№1 дивитись тут...


Тиждень протидії булінгу в школі

Детальніше тут...

Соціальний ролик проти насилля

Дивитись тут...

/Files/images/pDZtMcMBtWk.jpg

Проблеми, пов’язані зі знущанням або насиллям

Класифікація психічних та поведінкових розладів містить наступні категорії:

1. Фізичне знущання над дитиною

До фізичного травмування дитини належить будь-яке “невипадкове” ушкодження, що нанесене батьками або вихователями. Найбільш переконливим способом підтвердження цього є зовнішні фізичні ознаки. Однак значимими можуть бути також і поведінкові ознаки.

2. Сексуальна наруга над дитиною

Ця категорія визначається як будь-яка сексуальна дія, що містить наступні форми поведінки (але не обмежуються ними): непристойне оголення, непристойні дотики, статевий акт, що здійснює дорослий із дитиною з метою отримання сексуального задоволення. Кровозмішення (інцест) визначається як сексуальна експлуатація дитини до досягнення нею 18 років родичем або не родичем, Ала людиною, що посідає в сім’ї дитини місце людини, що викликає до себе довіру.

3. Занедбаність дитини

До фізичної занедбаності дитини належить неспроможність батьків або вихователів забезпечувати основні потреби дитини, наприклад, в їжі, одязі , житлі, медичній і стоматологічній допомозі, а також у нагляді та контролі. До емоційної занедбаності належить хронічна нездатність батьків або вихователів надавати дитині любов, надію, підтримку, що необхідна для розвитку стійкої здорової особистості.

Права дітей :

1. Діти мають право на повагу. Дитина – це особистість, а не річ.
2. Діти мають право бути самим собою – бути такими, якими вони можуть стати залежно від їх можливостей.
3. Діти мають право на ставлення до себе як до унікальної неповторної індивідуальності.
4. Діти мають право на матеріальне забезпечення.
5. Діти мають право на почуття психологічної безпеки.
6. Діти мають право на досить зрілих батьків, які можуть супроводжувати їх на шляху подорослішання.
7. На кожному етапі розвитку діти мають право на таке відношення до себе, яке б враховувало їх вікові можливості.

Жорстоке поводження з дітьми

Що таке жорстоке поводження з дітьми?

Існує багато форм жорстокого поводження з дітьми і багато способів, якими воно здійснюватиметься. Це може статися з дитиною будь-якого віку: від народження до того часу, коли вона стає незалежною.
Причиною деяких випадків є дії дорослих. Дитина може бути поранена, покалічена, зґвалтована. Інші форми пов’язані з тим, що дорослі не піклуються про дітей або не задовольняють їхні життєві потреби.

Основними формами жорстокого поводження є:

1. Фізична: батьки завдають дитині фізичного болю, ранять або вбивають її. Це може бути у формі побоїв, струсу. Здавлювання, припалювання і укусів. Також сюди відносимо ситуації, коли дитині дають отруту, неадекватні ліки і алкоголь або навмисне душать чи топлять.В деяких випадках надмірна сила може проявлятися при годуванні чи пеленанні.
2. Сексуальна: якщо діти (дівчатка або хлопці) використовуються дорослими для задоволення їхніх (дорослих) сексуальних потреб. Це можуть бути пестощі. Статеві акти, мастурбація. Оральний чи анальний секс, а також демонстрація дітям порнографії. Включаючи відеофільми.
3. Емоційна: якщо діти відчувають постійний брак любові і душевного тепла, погрози, крики, висміювання. Це може призвести до втрати впевненості в собі і самоповаги. Дитина стає знервованою і замкненою. Вона перестає довіряти дорослим людям.

Ознаки сексуального насильства:

§ Агресивна поведінка, спалахи роздратування.
§ Відчуження, байдуже ставлення до всього.
§ Зайва поступливість.
§ Зайва настороженість.
§ Зайва сексуальна поінформованість (слова, поведінка та ігри, що не відповідають віку дітей).
§ Тривала відкрита мастурбація, агресивні сексуальні ігри.
§ Біль в животі (невідомого походження).
§ Проблеми з їжею – від переїдання до повної втрати апетиту.
§ Тривожні сни, нічні кошмари, нічне нетримання сечі.
§ Повернення до більш ранньої поведінки. Депресія.
§ Таємниці у відношеннях між дорослим і дитиною, спроби виключити з цих відношень інших людей.
§ Страхи перед певною людиною, небажання залишатися з кимось.
§ Дитина виглядає радісною тільки в школі.
§ Дитина не бере участі в шкільних справах. У неї мало або зовсім немає друзів.
§ Дитина починає гірше вчитися.
§ Дитина не довіряє дорослим, особливо тим, хто знаходиться поруч із нею.
§ Дитина втікає з дому, здійснює спробу самогубства, спричиняє собі пошкодження.

/Files/images/razdelitel-27.gif

Рекомендації для батьків підлітків

1. Дорослі повинні надавати допомогу підліткам при визначенні їхньої мети, усвідомленні наслідків своїх вчинків, осмисленні зв’язку між вчинками та рисами характеру, розвитку потреби в самореалізації.

2. Підлітки хочуть, щоб батьки вислуховували і розуміли їх, щоб з батьками можна було спілкуватися. Тому стратегія, орієнтована на зацікавленість дитиною, допомогу їй, приділення достатньої уваги є виграшною і ефективною.

3. Підлітки воліють приймати поради з особистих, сімейних, навчальних і філософських питань частіше від матерів, ніж від батьків.

4. Одна з головних умов успішного „проходження” всієї родини через кризу підліткового періоду дитини – прийняття дитини батьками такою, якою вона є.

5. Підлітки хочуть, щоб батьки довіряли їм. Довіра до дитини – запорука формування близьких стосунків з нею!

6. Використовувати більше слів заохочення. Проте не потрібно хвалити дитину занадто часто, тому що слова втратять усю силу і сенс.

Підлітковий період потребує переосмислення батьками свого ставлення до дитини. Підлітки хочуть, щоб батьки ставилися до них як до самостійних дорослих людей і не заважали їм стверджувати свою особистість і незалежність, не заважали їхній індивідуалізації

/Files/images/razdelitel-27.gif

«Виставка мудрих порад»

1. Розуміти, а не звинувачувати.

2. Показувати власний приклад позитивної поведінки, не допускати розходження між словами і власними діями «Роби, як я», а не «Роби, як я кажу».

3. Давати оцінку не особистості, думкам, емоціям дитини, а її поведінці.

4. Зауважувати позитивне в житті.

5. Жити «тут і сьогодні», не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого.

6. Не жити замість дитини, але бути поруч, щоб допомогти, якщо необхідно.

7. З дитиною можна сперечатися, а не сваритися.

8. Якщо є сумніви, покарати чи ні, краще не карати.

9. Покарання не повинно шкодити здоров'ю дитини – ні фізичному, ні психічному. Більше того, покарання повинно бути корисним.

10. За один раз – одне. Навіть якщо провин велика кількість, покарання може бути суворим, але тільки одне за все одразу, а не по одному за кожну провину.

11. Салат із покарань – страва не для дитячої душі! Покарання – не за рахунок любові, що б не трапилося, не обмежуйте дитину в схваленні й нагороді, на які вона заслуговує.

12. Строк давності. Краще не карати, ніж карати з запізненням. Покарання із запізненням навіюють дитині минуле, не дають стати іншою.

13. Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний. Сторінка перегорнута. Про старі гріхи ні слова!

14. Без приниження. Що б не сталося, якою б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною, як перемога нашої сили над її слабкістю, як приниження.

15. Необхідно прийняти, як реальність, що дитина, не будучи досконалою, не може не засмучувати тих, хто її любить.

16. Для створення здорових, гармонійних взаємин між батьками й учнями важливо керуватися: терпінням, розумінням, поступливістю, повагою, любов’ю.

/Files/images/razdelitel-27.gif

Подолання страхів та фобій

У кожної людини в житті настає момент, коли вона чогось боїться. За законом природи нам страшно робити щось нове, особливо те, що раніше ніколи не робили. Виробляється більша кількість адреналіну, а серце починає битися все частіше. Так організм показує нам, що його тіло може перебувати в небезпеці. Як правило, таке відбувається, якщо ми пізнаємо щось непізнане або ще раз переживаємо ті події коли нам було страшно.

Відчувати страх так само природно, як дихати. Страх обгрунтований, коли людині загрожує небезпека. Але іноді він трансформується в так звані фобії, коли людині, начебто, нічого не загрожує, але він відчуває сильний душевний дискомфорт. Фобія – це рефлекторний страх перед відсутньою, хоча і можливої, небезпекою; це страх, який, звичайно ж, має причину і продиктований попереднім досвідом. “Людина, що постраждала у корабельній аварії боїться і тихої води” – ці слова Овідія гранично точно і коротко описують психологічний механізм появи фобій.

Страх – джерело життя, тому відчуттів страху, які іноді до нас навідуються, не треба боятися, вони природні. Людина, як ніяка інша істота, може стримувати свої інстинктивні пориви; наш розум може успішно боротися з розгулом страху. Треба тільки розібратися в собі.

Як подолати страх

Є два варіанти поведінки зі страхами: 1-й – відступити перед ним, 2-й – побороти страх. Коли, відчувши страх, ми діємо за першим варіантом наш «багаж страхів» весь час поповнюється, що свого часу знижує самооцінку, яка безпосередньо впливає на впевненість у собі і заважає роботі і життю в цілому. Застосовуючи другий принцип ми відкидаємо ті страхи, які заважають досягненню нашої мети вбік і досягаємо успіху. У цьому випадку людина отримує набагато більше задоволення від виконаної роботи та гордості за себе, ніж було витрачено сил на подолання певного страху.

Як побороти нашого злісного ворога, який дуже часто заважає нам:

1) Будьте впевнені, що у вас все вийде;

2) Відчувши страх, не концентруйтеся на ньому, інакше він ще більше посилиться. Краще спрямуйте свій погляд на вирішення даної проблеми;

3) Якщо страх дуже сильний подумки «проженіть» ситуацію, як ви його долаєте(уявіть собі, як ви справляєтеся з ним, і що при цьому відчуваєте себе спокійно і легко: проїжджаєте певну ділянку дороги, стрибаєте з парашутом, виступаєте перед аудиторією…);

4) Напишіть на папері те, чого ви боїтеся і спаліть або порвіть аркуш і викиньте його(при використанні даної методики буде легше зробити те, чого ви боїтеся);

5) Подумайте: що найстрашніше може статися, якщо я це зроблю? А якщо ні-що мене чекає? Може насправді, не такий страшний вовк, як його малюють?

6) Зробіть те, що вам страшно один раз, щоб надалі почувати себе більш впевнено.

Пам’ятайте, що страхи властиві всім, тільки одні люди йдуть їм на зустріч і перемагають їх, а інші – весь час тікають, а страхи весь час їх переслідують. Тому що від страху втекти неможливо, так як він створюється і живе тільки в нашій уяві. До якого типу людей ставитеся ви? Сподіваємося, що наведені вище поради допоможуть вам знайдети в собі сили, щобподолати страхи і забути про них раз і назавжди.

Фобії та їх ознаки

У нашому насиченому подіями, людьми, предметами житті з'явилося безліч нових видів страху, від яких часто буває важко позбутися — так народжується всім відомий стан, названий фобією. Сьогодні фобії — досить поширене явище. Люди можуть боятися всього: павуків, висоти, замкнутого простору, смерті і навіть є такий вид фобії як «фобофобія» — боязнь придбати якусь фобію.

Основною ознакою фобії є уникнення ситуації, в якій зазвичай з'являється відчуття страху або паніки. Ці почуття легко впізнаються за такими ознаками:

· Прискорене серцебиття,

· Почуття млявості, заціпеніння,

· Спазми в горлі, задуха,

· Передчуття непритомності,

· Холодний піт,

· Блювота або розлад шлунка,

· Тіло перестає слухатися,

· Почуття того, що сходиш з розуму.

Наявність чотирьох з цих ознак передбачає наявність фобії.

Як побороти страх?

Сьогодні психотерапевтами розроблено досить методик, які здатні подолати будь-який вид настільки неприємного відчуття як страх. Якщо вами оволодіває страх до чого-небудь, неважливо — до літака, до заміжжя, до переїзду — не обов'язково відразу бігти до психолога. Можливо, ви й самі зможете впоратися зі ситуацією, що склалася.

Практичний психолог Ключников Сергій Юрійович, академік Російської академії природничих наук , рекомендує розглянути свій страх як би з боку. За його методикою в момент страху можна спробувати уявити окремо кожний напружений м'яз, скуті ноги, задубілі руки, почути стукіт свого серця, відчути хаос в голові. А потім подумки відірвати себе від цього заляканого тіла і рішуче сказати собі: «Страх — це не Я!»

Можна уявити собі свій страх у формі чогось, що можна легко зруйнувати, знищити або того, що саме здатне зникнути (наприклад, хмарки, які випаровуються).

Кiлькiсть переглядiв: 391